Прев’ю This War of Mine

На ниві мобільних ігор небагато є відомих студій. Але 11 bit studios гріх не знати. Це люди, які показали, що можуть успішно експериментувати з ігроладними механіками. Пригадайте лишень їхню серію Anomaly, де нам довелося гратися в тавер-дефенс навпаки. Тобто бути тією силою, що знищує вежі, а не захищається ними. Зараз одинадцятибітники ліплять гру про війну, у якій знову усе навпаки. This War of Mine — це гра про цивільних, що виживають у зруйнованому війною місті. Мені пощастило погратися у прев’ю-версію гри, тож кваплюся поділитися з вами першими враженнями.

This War of Mine у тому вигляді, у якому вона мені дісталася, не має сюжету. Є лише пояснення, що історія починається з двох друзів, які спільними зусиллями вижили у напівзруйнованому покинутому будинку. Після цього починається чиста пісочниця з крафтом і збиральництвом.

Війна, справді, — страшна біда, і вчорашні містяни новітнього часу перетворилися на первісно-общинне плем’я, що живе зі збиральництва. Тут доводиться протягом дня розподіляти ресурси, яких постійно не вистачає, а вночі — намагатися добути ще чогось і не втратити вже зібране, якщо завітають непрохані гості.

Час спливає, а зима підкрадається. Чи встигнете ви заліпити діри в стінах, не кажучи вже про повибивані вікна? Чи зможете вилікувати хворих та зцілити поранених. Чи зважитеся відчинити двері, коли у них хтось постукає? Там може бути барига, а може припхатися поранене дівчисько. Що більш людяно: спровадити геть невинне залякане дитя і зберегти більше їжі для спільноти, чи прихистити нещасну жертву війни, але приректи всіх на голод, додавши зайвий рот?

Такі питання гра ставить постійно. Вибір неочевидний, усі рішення частково неправильні, важливе лише виживання. Ти можеш скрадатися чужими поселеннями і втікати, доки тебе не помітили, а можеш повбивати їх і забрати усе, доки вистигають трупи. Ти готовий платити таку ціну за виживання? А якщо тебе вдома чекають хворі й поранені, яким необхідне усе це?

Словом, атмосфери відчаю і занепаду грі не бракує. Ігроладно вона медитативно одноманітна — доки день усі їдять, відпочивають, крафтять, тобто витрачають ресурси. Вночі хтось спить, хтось на чатах, а хтось вирушає на пошуки чогось корисного чи їстівного. І так день за днем.

Візуально це втілено у вигляді анімації старої школи, де заштриховане тло постійно мерехтить. Персонажі ходять у олдскульному 2D, тож технологічно аудиторія гри дуже широка. Крім того грається вона надзвичайно легко, а поріг входження низький, якщо порівнювати із тими ж Don’t Starve, DayZ чи Rust.

Наразі цього мало, щоб гратися у This War of Mine бодай десяток годин — гра може дуже швидко набриднути. Але до релізу ще невизначено багато часу і нас можуть чекати цікаві нововведення. З усього видно, що This War of Mine заточена на тицяльну механіку керування мобільних платформ. І не дивно, зважаючи на досвід розробників. От, на планшеті у таке гратися буде вельми цікаво.

This War of Mine — гра про війну, де не треба воювати, а лише виживати і мучитися докорами сумління та відчуттям постійної нестачі всього. Стиль, атмосфера, ігролад сприяють захопленому дослідженню і в перспективі можуть або викликати сильну залежність, або набриднути. Побачимо, як воно буде вже після релізу.